понеділок, 26 березня 2018 р.

Всеукраїнський Тиждень дитячого читання «Сім днів шаленого читання» в ЗШ № 5

В Україні щорічно проходить Всеукраїнський тиждень дитячого читання. Традиції проведення було започатковано ще в далекому 1944 році, в роки, обпалені крилом війни. А в незалежній Україні це свято відбулось 22 лютого 1993 року. І щороку в цю чарівну весняну пору це незвичайне і довгоочікуване свято приходить у всі бібліотеки.
З 19.03 по 23.03.2018 року в школі № 5 проходив Всеукраїнський Тиждень дитячого читання «Сім днів шаленого читання».





21 березня. Свято всесвітньої поезії в бібліотеці № 8 м. Світловодська. Всесвітній день поезії – це свято, яке відзначається щороку 21 березня. Встановлено 1999 року ухвалою 30-ої сесії ЮНЕСКО.Цього дня бібліотека-філія № 8 ЦМБС, а саме – завідувач Дзигар О. М., бібліотекар Харламова Т. М. привітали всіх зі святом поезії та представили метрів нашого міста Лаврик Л. А., Потецькул В. В., Семенюка В. О., Сурженка В. В., які презентували свої збірники віршів та молодих починаючих читачів-поетів, учнів шкіл нашого міста а саме Левицьку Катерину ученицю 11 класу ЗШ № 5 та та ученицю 7-Б класу школи № 5 Шевченко Катерину





четвер, 1 березня 2018 р.

"Квітка сонця" -   складається з 3 розділів
"Найласкавіші руки" - оповідання про сімейні цінності ("Ледача подушка", "Соромно перед соловейком", "Скажи людині "Здрастуйте!" та ін) 
"Які ж Ви щасливі"- оповідання про правила поведінки, ввічливість та уважність до ближнього ("Чому голуби до Олега прилетіли?","Позбирай її сльози" "Брудне слово).... 
"Сонце і сонечко" розповіді про природу        ( "Квітка сонця", "Як горобець став білий" "Поросяткові захотілось бути зеленим" та ін) 



У книзі зібрано найцікавіші твори письменника для дітей: притчі, казки та оповідання. Поетичні, щирі, дотепні, з глибоким підтекстом, вони пройняті любов’ю до дитини, до рідного краю, ненав’язливо, часом обережним натяком вчать доброзичливості, поваги до старших, відповідальності за свої вчинки.
В.Сухомлинський все своє життя присвятих навчанню та вихованню дітей. Він, як ніхто інший, любив та розумів їх. Саме тому, педагогічні казки В.О. Сухомлинського нібито опосередко­вано, непомітно зовні, але активно й ефективно виховують у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку найкращі людські по­чуття щиросердності і любові до всього прекрасного, формують перші навички людяності у взаєминах між юними особистостями.
Це— дивосвіт малят, розкритий очима мудрого наставника, який не повчає дітей, не спонукає чи заохочує їх, а просто йде поруч дітлахів, інколи ніби ще й десь за молодшими школярами, радіючи разом з ними кож­ному новому відкриттю.

понеділок, 19 лютого 2018 р.

 В. Сухомлинський про сім'ю, виховання та навчання!

Пропонуємо вашій увазі добірку влучних висловлювань видатного українського педагога Василя Олександровича Сухомлинського. Його мудрі слова заставляють замислитися і направляють на вірний шлях у вихованні дітей.

     
      · Роки дитинства — це насамперед виховання серця.
      · Виховуючи свою дитину, ти виховуєш себе.
· Знання без виховання – меч в руках божевільного.
·  До хорошого уроку учитель готується все життя.
· Залізо іржавіє, не знаходячи собі застосування, стояча вода цвіте, а на холоді вкривається кригою, розум же людини, не знаходячи собі застосування, хиріє.
· Вільний час учителя — це корінь, який живить джерела педагогічної творчості.
· Хто намагається розібратися в хорошому й поганому на своїх уроках, у своїх стосунках з вихованцями, той вже досягнув половини успіху.
· Хоча б над тобою було сто вчителів – вони будуть безсилі, якщо ти не зможеш сам змусити себе до праці і сам вимагати її від себе.
· Праця – це одне з найчистіших і найшляхетніших джерел емоційного стану, радості діяння, творення. Думка, що народжена, збуджена, витончена в праці, стає радісною, оптимістичною.
· Головний зміст і мета сімейного життя — виховання дітей. Головна школа виховання дітей — це взаємини чоловіка і дружини, батька і матері.
· Для того щоб виховати справжніх чоловіків, потрібно виховувати справжніх жінок.
· Дати дітям радість праці, радість успіху у навчанні, збудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності — це перша заповідь виховання.
· У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здібні. Успіх у навчанні — єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів, бажання вчитися.
· Щоб дитина була палко зацікавлена навчанням, їй необхідне багате, різноманітне, приваблююче, інтелектуальне життя.
· Школа- не комора знань, а світоч розуму. Усі діти не можуть мати однакові здібності. І найважливіше завдання школи — виховання здібностей.
· Головною потребою кожного школяра мають стати праця, самостійна думка, відкриття істини.
· Якщо люди говорять погане про твоїх дітей — вони говорять погане про тебе.
· Поважайте дитяче бажання бути хорошим, бережіть його як найтонший рух людської душі, не зловживайте своєю владою, не перетворюйте мудрості батьківської влади в деспотичне самодурство.· Дитина — дзеркало родини; як у краплі води відбивається сонце, так у дітях відбивається моральна чистота матері і батька.
· Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний.
· Любов — це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість.
· Совість — це емоційний страж переконань.

В.Сухомлинський вважав, що найважливіші риси і якості дитини зароджуються в сім’ї.  Він зазначав, що великої шкоди приносять   дітям любов замилування, любов  деспотична, любов підкупу.  «Люди з кам’яним серцем частіше виростають в таких сім’ях, де батьки віддають дітям усе й не вимагають від них нічого»
Тому-то у зазначеній вище книзі автор доступно, яскраво й образно показує зразки родинного виховання дітей та молоді з урахуванням етнічних засад нашого народу.

понеділок, 22 січня 2018 р.

СОБОРНА МАТИ УКРАЇНА, ОДНА НА ВСІХ, ЯК ОБЕРІГ


                                              

 
У середу, 22 січня, в Україні відзначають День Соборності і Свободи. Це свято відзначається щороку у день проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки, що відбулося у 1919 році. Урочистий Акт злуки Західно-Української Народної Республіки та Української Народної Республіки в єдину соборну Українську державу проголосила директорія УНР 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві.  «Віднині зливаються в одне ціле  віками розділені частини України -  Галичина, Буковина, Закарпаття та Придніпрянська Україна – в одну велику Україну. Збулись мрії, заради яких жили та заради яких вмирали кращі сини України. Віднині є одна незалежна Українська Народна Республіка», - так було написано в Акті злуки. Офіційний державний статус День Соборності України отримав в 1999 році, а в 2011 було встановлено День Соборності і Свободи України.


пʼятниця, 12 січня 2018 р.

Як міняється колір снігу? Василь Сухомлинський

Про те, як міняється колір снігу дуже цікаво розповів дітям Василь Сухомлинський – відомий український педагог та письменник. Пропонуємо і вам ознайомитися із його оповіданням “Як міняється колір снігу?”. Художнє оповідання Василя Сухомлинського.

Коли сходить сонце, снігові замети рожеві. Це сонце забарвлює їх своїм промінням.
Сонце підіймається вище й вище, небо стає сильніше, а сніг – сліпучо білий. Глянеш на степ – і бачиш на білому килимі маленьку пташку. А он зайчик побіг полем.
Сонечко схилилось до заходу. Сніг стає синюватий, мов небо відбивається в блискучому дзеркалі. А в затінку він аж фіолетовий.
Ось і зайшло сонце. Запалало небо на заході – завтра буде вітер. Відблиск вечірньої заграви ліг на снігові замети. Ніби їх сонце облило багряними барвами. Гасне заграва – і багряний відблиск на снігу згасає.
Мерехтять зорі. Сніг сіріє. Пташка ховається в гнізді. Зайчик сидить під кущем.




середа, 20 грудня 2017 р.

Василь Сухомлинський, зимове оповідання "Як дзвенять сніжинки"




  

 Як дзвенять сніжинки

  Це було темного зимового вечора. Сонце сховалось за обрій. Зарожевів сніговий килим. Стало тихо-тихо. Замерехтіли зорі в глибокому небі.
   Раптом з півночі насунула чорна хмара. Пливе над снігами. Потемнів сніговий килим. Падають сніжинки на землю. Тихо лягають на поле, на ліс, на дорогу. Я прислухаюсь до тихого снігопаду і чую ніжний дзвін. Немов десь далеко-далеко бринить велика кришталева чаша, до якої доторкається срібний молоточок.
Що воно дзвенить? Іду, прислухаюся. Дзвін лине від маленької ялинки, що росте у нас на шкільному подвір'ї. Вслухаюся і дивуюся. То дзвенять маленькі сніжинки. Висять на ялинкових гілочках, доторкаються одна до другої, немов срібні дзвіночки. І дзвенять, дзвенять. Аж місяць прислухається.

                                                                                                                     В. Сухомлинський