· Роки дитинства — це насамперед
виховання серця.
· Виховуючи свою дитину, ти виховуєш
себе.
· Знання без виховання – меч в руках
божевільного.
· До хорошого уроку учитель готується
все життя.
· Залізо іржавіє, не знаходячи собі
застосування, стояча вода цвіте, а на холоді вкривається кригою, розум же
людини, не знаходячи собі застосування, хиріє.
· Вільний час учителя — це корінь, який
живить джерела педагогічної творчості.
· Хто намагається розібратися в
хорошому й поганому на своїх уроках, у своїх стосунках з вихованцями, той вже
досягнув половини успіху.
· Хоча б над тобою було сто вчителів –
вони будуть безсилі, якщо ти не зможеш сам змусити себе до праці і сам вимагати
її від себе.
· Праця – це одне з найчистіших і
найшляхетніших джерел емоційного стану, радості діяння, творення. Думка, що
народжена, збуджена, витончена в праці, стає радісною, оптимістичною.
· Головний зміст і мета сімейного життя
— виховання дітей. Головна школа виховання дітей — це взаємини чоловіка і
дружини, батька і матері.
· Для того щоб виховати справжніх
чоловіків, потрібно виховувати справжніх жінок.
· Дати дітям радість праці, радість
успіху у навчанні, збудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності —
це перша заповідь виховання.
· У наших школах не повинно бути
нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здібні. Успіх у
навчанні — єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для
переборення труднощів, бажання вчитися.
· Щоб дитина була палко зацікавлена
навчанням, їй необхідне багате, різноманітне, приваблююче, інтелектуальне
життя.
· Школа- не комора знань, а світоч
розуму. Усі діти не можуть мати однакові здібності. І найважливіше завдання
школи — виховання здібностей.
· Головною потребою кожного школяра
мають стати праця, самостійна думка, відкриття істини.
· Якщо люди говорять погане про твоїх
дітей — вони говорять погане про тебе.
· Поважайте дитяче бажання бути
хорошим, бережіть його як найтонший рух людської душі, не зловживайте своєю
владою, не перетворюйте мудрості батьківської влади в деспотичне самодурство.· Дитина — дзеркало родини; як у
краплі води відбивається сонце, так у дітях відбивається моральна чистота
матері і батька.
· Людина народжується на світ не для
того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі
слід вічний.
· Любов — це насамперед
відповідальність, а потім уже насолода, радість.
· Совість — це емоційний страж
переконань.
В.Сухомлинський вважав, що найважливіші риси і якості дитини зароджуються в сім’ї. Він зазначав, що великої шкоди приносять дітям любов замилування, любов деспотична, любов підкупу. «Люди з кам’яним серцем частіше виростають в таких сім’ях, де батьки віддають дітям усе й не вимагають від них нічого»
Тому-то у зазначеній вище книзі автор доступно, яскраво й образно показує зразки родинного виховання дітей та молоді з урахуванням етнічних засад нашого народу.
